Слов’янський період

На багатошаровому поселенні в ур. Шанків Яр археологи виявили ранньослов’янські археологічні культури, а це поселення празько-корчацької (V-VII ст.) та райковецької (VIII-X ст.) культур. Мешканцями слов’янського поселення були племена дулібів. В XI ст. життя на поселенні в ур. Шанків Яр перервалося й відновилося лише у XII ст., продовжуючись до XIV-XV ст.

В поселеннях празької культури було виявлено залишки жител попередньої вельбарської культури. Як підлогу слов’яни використовували долівку житла вельбарської культури, яка була підсипана болотною, чорною землею і дуже добре утоптана.

Перші ранні слов’яни з’явились тут у VII ст. Цим часом датовані найбільші житла. Будівлі празько-корчацької культури знаходились далеко одна від одної.

В житлах представників празької культури на півночі розміщувалася глиняна піч. Її основу було вимощено білою вогнетривкою глиною. Для будівництва склепіння слов’яни використали шматки пропеченої глиняної обмазки. Черінь печі мав підковоподібну форму.

Кераміка представлена горщиками. Всі типи посуду є характерними для найранішого етапу празької культури (друга половина V-початок VI ст.). Також зустрілись вироби з кістки, зокрема, лощила, виготовлені з ребра тварин.

Слов’янський період також представлений райковецькою культурою. На території жител цієї культури було виявлено вироби з глини, заліза, кольорових металів та кістки. Серед кераміки переважають уламки горщиків, також зустрічаються сковорідки, цідилки і прясло. Посуд дозволяє датувати житла VIII-X ст.

Усі житла цього періоду були заглиблені в грунт і мали форму напівземлянок. Житла орієнтовані як стінами, так і кутами за сторонами світу. Печі в житлах знаходились у північно-східному або східному кутах. Печі були глинобитні, підковоподібні.

Із залізних виробів в культурному шарі зустрічають ножі, рибальські гачки, підковоподібні фібули. Ювелірні вироби представлені фрагментами двох сережок (типу лунниці), срібною підвіскою.

Знайдено було також кістяні вироби, а саме: проколки, лощила, які здебільшого були виготовлені із ребер тварин. Такі знаряддя використовували в чинбарстві для вичинки шкіри.

Київська Русь

На території багатошарового поселення в Хрінниках вдалось натрапити на колекцію археологічних знахідок періоду Київської Русі. Вона включає гончарний глиняний посуд, вироби із заліза, кольорових металів і кістки.

Посуд представлений уламками горщиків і кришки, який орнаментований горизонтальними та хвилястими лініями. Його відносять до ХІІ-ХІІІ ст. Серед виробів із заліза черенкові ножі, рибальський гачок та дужка від навісного замка. Вироби із бронзи представлені натільним хрестиком та грушоподібними дзвіночками.

Середньовіччя

Цей період представлений найбільшою кількістю знахідок. Ймовірно, до меж розкопу потрапила частина хутора якогось місцевого феодала. Можливо, його прізвище (ім’я або прізвисько) було Шанків (швидше, Шанко, Шанек), оскільки до цього часу місцевість називають «Шанків Яр».

Керамічний матеріал представлений виключно якісними горщиками та глеками, виготовленими на гончарному колі. Усі ці горщики середніх та великих розмірів. Горщики прикрашалися найчастіше переплетеними стрічковими смужками по краю вінець або під вінцями. Рідше зустрічається орнамент у вигляді сітки або заглиблених ямок — намистин. За формою горщики та глеки з ручкою дуже різноманітні, але завжди гостропорофільовані, стрункі, опуклобокі.

Асортимент залізних виробів пізньосередньовічного періоду є достатньо широким. Він представлений як побутовими речами (ножі, залізні кресала), знаряддями промислів, так і предметами військового спорядження (шпори, псалії, кольчуга) та зброї. Порівняно велику, колекцію складають ножі. Вони збереглися в уламках або повністю. Оригінальними виробами є захват— рогач для виймання горщиків з печі

Із залізних предметів знайшли частини замків або гачків-запорів. Цікавою знахідкою є лезо дуже. Шпори представлені трьома екземплярами. Шпори є характерними для XIV-XV ст. Крім шпор, до упряжі коня належать гризла вудил. Дуже цікавою є знахідка у споруді шаблі-шпаги. Поки що ця шабля є єдиною знахідкою на Волині, датованою XIV ст.

До виробів із кольорових металів належить срібна ажурна намистина. Вона округлої форми діаметром 1 см. Намистина сплетена із срібних дротинок . До прикрас належить жіночий срібний перстень виготовлений з тонкого дроту.

Серед виробів із бронзи гарпун зі стержня та булавка для волосся зі срібним ґудзичком на кінці. Особливої уваги заслуговує срібна підвіска-бубонець.

Кістяні предмети представлені кількома футлярами для голок, виготовленими з трубчастих кісток, а також кістяними пластинами, проколками з отвором.