Доба міді та ранньозалізний вік

Поселення епохи енеоліту розташоване у західній частині ур. Шанків Яр. Матеріали цього періоду репрезентують маліцьку культуру. У культурному  шарі археологами знайдено фрагменти ліпних посудин, які мали світло-коричневу добре згладжену поверхню і домішку піску у формувальній масі.

Серед знахідок крем’яних знарядь відносять скребок на реберчастій пластині, ніж та ретушер. Бронзовий вік в ур. Шанків Яр репрезентує межановицька археологічна культура. Житла періоду бронзи розташовані, здебільшого по лінії північний схід-південний захід та заглиблені у материк на глибину 0,2 м. Їх розміри становили 0,6 × 0,2 та 0,3 × 0,2 м.

Кераміка межановицької культури представлена знахідками амфор коричневого кольору з домішками кременю. Зі зброї зустрічаються крем’яні сокири та заготовки-напівфабрикати, які з невідомих причин не змогли доробити тогочасні майстри.

Знахідки ранньозалізного часу належать лужицькій, ясфторській та поморській культурам.

Поселення лужицької культури в ур. Шанків Яр належить до її східної периферії і представляє фінальний етап її розвитку. У його матеріальній культурі показаний вплив з боку груп скіфського часу лісостепової зони Прикарпаття і Волині. Схожі пам’ятки знаходяться в межиріччі Західного Бугу і Стиру.

На пам’ятці були виявлені фрагменти кераміки, а саме, горщиків, мисок, вази і келиха, а також поряд були знайдені кістки тварин. Горщики мали слабо відігнуті назовні вінця зі зрізаними або рідше заокругленими краями. Найхарактерніший орнамент – це ряд наскрізних отворів під краєм вінець. Основним типом мисок є конічні або злегка опуклим тулубом і плавно загнутими досередини вінцями. Уся кераміка виготовлена з глини із домішкою кременю, рідше піску, її поверхня сірого і коричневого кольору. Серед виборів із кременю було знайдено скарб із чотирьох серпів.

Поморська культура в ур. Шанків Яр представлена фрагментами ліпних посудин із потовщеними вінцями та фрагментами мисок з огранкою внутрішньої сторони вінець. У кераміці присутня домішка шамоту (випалена (до спікання) вогнетривка глина або каолін). Поверхня посуду шорстка. Орнамент посуду поморської культури має характерні особливості – пальцеві вдавлення по вінцях.

На території багатошарового поселення в Хрінниках також зустрічаються житла ясторфської культури. Окремі з них заглиблені в сучасну поверхню на 0,75 м. Вони мають овальну форму. Особливістю є те, що стіни житла звужені донизу, долівка рівна, добре утоптана. Житла орієнтовані за лінією північ-південь. Посередині таких жител знаходились глинобитні вогнищеві ями, заповнені вугіллям та попелом. На території жител виявлено кілька фрагментів ліпної кераміки з лощеною поверхнею та кілька кісток тварин. Серед знахідок керамічні прясла, знаряддя праці з кістки та рогу, а це проколки й шворки для плетіння сітей.

Поселення ранньозалізного віку у Хрінниках можна пов’язати з історичними племенами неврів, які згадував Геродот. В V ст. до н.е. неври разом із скіфами-орачами займали Правобережну Україну.

На думку дослідниці цього періоду історії України Л.І. Крушельницької, Волинь в ранньозалізний час були районом стику кількох етнокультурних груп, які створили три, дещо відмінні між собою, типи археологічних пам’яток: Лежницьких (басейн Західного Бугу), Могилянських (Рівненщина), Черепино-Лагодівських (Подністров’я).