Поселення готів

Готи — це східногерманське плем’я, що дало назву широкому племінному об’єднанню, до якого в різні часи входили різні етнічні групи населення Європи. Готи з’явилися на материку в районі Польського Помор’я в I ст. н. е., як переселенці зі Скандинавії. Вже у II ст. вони зайняли Східне Помор’я, Куявію, а в кінці цього ж століття прийшли в землі Мазовії і Підляшшя, Волині і Поділля.

Час появи вельбарської культури на Україні це останнья чверть II-початок III ст. Пам’ятки готів цього часу розміщені лише в межах Волині та Поділля.

Культура готів в ур. Шанків Яр репрезентована найбільшою кількістю об’єктів і знахідок, серед яких житла та господарські споруди. Вчені вважають, що саме на пам’ятці в Хрінниках існувало так зване ядро готського поселення, представлене вельбарською культурою.

Можна із впевненістю вважати, що саме в ур. Шанків Яр був один із найбільших центів готської культури на теренах сучасної України.

На території ур. Шанків Яр вдалось віднайти залишки вельбарської культури, яку на північному заході України ідентифікують з готами. Згідно з Йорданом, вельбарська культура збігається територіально і в часі з рухом готів зі Скандинавії.

Готське поселення в Хрінниках оточене низкою селищ, розміщених на відстані 0,5-2 км від нього (див. зображення в заголовку допису).

Хрінницьке поселення вельбарської культури

В одному із жител було знайдено майстерню по обробці кістки. Розміри споруди 3,2×3 м. Висота земляних стін 0,2-0,25 м від рівня долівки. В майстерні вдалось натрапити на невелику кількість кісток тварин, серед яких були роги оленя, хребці сома. Також поряд були інструменти майстра: двосторонній бронзовий різець, рогові пробійники, крем’яні ножі та голка. Це є перший на території Волині добре датований об’єкт, який характеризує процес косторізного виробництва у племен вельбарської культури.

В житлах існували материкові підвищення, обшиті дошками, вони виконували роль столів, знаходились найчастіше біля східної стіни.

Із цікавих знахідок: залізні ножі, бронзовий наконечник стріли, пряжки, пряжок, залізні пластини, бронзова фібула IV ст., амулет з ікла кабана, кілька обрізаних рогів, кістяна проколка.

За формою житла вельбарської культури часто нагадують човен. Така традиція асоціювалася готами із човнами, за допомогою, яких вони прибули на материк на початку І ст. н. е. Стіни жител похилі донизу, посередині долівки розташоване вогнище, викладене кам’яними плитами. Інколи посередині долівки знаходилася підвальна яма яйцеподібної форми.

Кераміка вельбарської культури в ур. Шанків Яр складається із виліплених від руки та зроблених на гончарному колі посудин. Горщики із загнутими всередину вінцями. Також було виявлено великі посудини із ледь розхиленими вінцями. Миски мають півсферичну форму або з добре розхиленими вінцями та півсферичним тулубом. Всі фрагменти мисок мають лисковану поверхню. Досить поширені ліплені миски-вази. До знахідок гончарного посуду можемо віднести горщики, вази, глеки та миски. Орнамент у вигляді хвилястої лінії, шишечок-наліпів або декор валиком під вінцями або на плічках.

На території урочища було знайдено знаряддя та побутові вироби, серед яких залізний ніж, серп. Унікальною є залізне тесло, виготовлене з пакетного заліза. Довжина тесла 8,5 см.

Цікавим ремісничим виробом є сукалка виготовлена з рогу оленя. Такий інструмент мав використовуватися для витягування і сукання шкіряних шнурів, ременів тощо. Довжина рогу 15 см, діаметр — 2 см. При дослідженні поселення знайдено два глиняних прясла.

Серед знахідок зброї, варто виділити вістря стріл із заліза та рогу. Одяг готів до наших часів не зберігся, проте вдалось натрапити на деталі одягу і прикраси, а це фібули, пряжки, амулети.

В поселенні вельбарської культури було знайдено жіночу прикрасу – намисто, яка складалась із дрібних артефактів: скляної намистину, трьох риб’ячих хребці з просвердленими посередині отворами та невеликими фрагментами бурштину. За результатами визначення встановлено, що ці хребці походять із передхвостового відділу хребта (vertebrae precaudales) і належать щуці. Колір бурштину жовто-помаранчевий, подібний знаходили в родовищах Рівненської області. Скляна намистина, нагадує ту, які були знайдені в комплексах ІІ—ІІІ ст. н. е. античних міст Північного Причорномор’я.

Жорна, вельбарська культура, Хрінники

Цінною знахідкою в ур. Шанків Яр є млинова споруда, де було виявлено ротаційні жорна, які готи використовували при помелі зерна у великих кількостях. Вони складалися з двох округлих каменів черепашника, що лежали один на одному. Камінь-лежак мав округлу форму, був сильно спрацьований. Діаметр каменя-лежака 41 см. Посередині його знаходився квадратний отвір, через який лежак наглухо прикріплювався до дерев’яної основи млина. Розміри отвору 3 × 3,5 м. Очевидно, такий млин, обслуговував усю общину. Тоді для помелу 8—10 кг зерна потрібно було затратити 2,5-3 години.

Сарапіс

Фігурка Сарапіс

У 2005 році на поселенні вельбарської культури, в житлі святилищі першої половини III ст. н. е. було виявлено унікальну знахідкою античного часу — бронзову фігурку (голову) божества Сарапіса.

Сарапіс був одним з найпопулярніших божеств елліністичного світу. Культ Сарапіса з’явився у Єгипті. Його заснував Птолемей І Сотер (роки правління 305-283 pp.до н. е.) Сарапіс був покровителем столиці Єгипту — Александрії. В образі і імені Сарапіса були об’єднані популярні єгипетські боги Осіріс та Апіс. Сарапіс був повелителем стихій і явищ природи. Культ цього бога поширився переважно у греко-римському, особливо римському, а не єгипетському середовищі. Автором образа Сарапіса вважається грецький скульптор другої половини IV ст. до н. е. Бріаксій.

Римські монети з Хрінників

Поряд із фігуркою Сарапіса було знайдено кераміку, залишки їжі та мідну римську монету, яка належить до типу «limes falsa». Ці монети виготовлялися на кордоні римської імперії у вигляді денаріїв для торгівлі римських солдатів з варварами. В обігу, були з кінця II до початку III ст. н. е.

Головний храм присвячений Сарапісу — Сарапеум був побудований в Александрії й проіснував до 391 р. н. е.

На Волинь фігурка потрапила або з римських наддунайських провінцій або території Імперії, з якими у готів Волині були, торговельні і військові контакти.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *